Найшвидше сходження на Айгер з північної сторони
Гора Айгер (висота - 3970 м) в Бернських Альпах, Швейцарія. Тут є кілька десятків шляхів наверх, але найскладніший - по Північній стіні.
У всіх міжнародних класифікаціях цей маршрут позначений найвищою категорією складності. Середній кут нахилу стіни Айгера - 75 градусів, є ділянки, де ухил збільшується до 82. Велика частина скельної породи покрита льодом, тому майже весь час альпіністи рухаються в кішках. Місця під намет немає, тому сплять альпіністи на вузьких виступах скелі («поличках»), закріпившись там за допомогою страхувальних мотузок.
Чотири дні - стільки в 1938 році було потрібно Генріху Харрера, Андерлю Хекмайру, Фрітц Каспарека і Людвігу Вёргу (всі з Німеччини), щоб першими в світі пройти на вершину Айгера по Північній стіні.
До цього моменту альпіністи з різних країн протягом чотирьох років багаторазово і безуспішно намагалися підкорити стіну. Поступово, з розвитком альпіністського спорядження, люди стали витрачати на сходження все менше часу.
18 листопада 2015 року - один з найсильніших альпіністів світу, швейцарець Улі Штек поставив новий рекорд найшвидшого сходження на Айгер з північної сторони, піднявшись на нього всього за 2 години 22 хвилини.
у 2007 році він виконав своє перше сходження на Айгер з північного боку за 3 години 54 хвилини. Будучи впевненим, що він міг зробити це набагато швидше, Штек в 2008 році здійснив найшвидше сходження на Айгер за 2 год та 47 хв, при чому, без страховки!
Улі Штек (Ueli Steck), 1976-2017
Видатний швейцарський альпініст, який назавжди увійшов в історію завдяки своїм незабутнім і унікальним досягненням в області одиночного швидкісного скелелазіння.
Дворазовий володар найпрестижнішої нагороди серед альпіністів "Золотий льодоруб" (2009, 2014). Встановив рекорд найшвидшого сходження на північні стіни: Айгера (3 970 м) - 2 г 22 хв, Гранд-Жорас (4 208 м) - 2 г 21 хв та Маттерхорн (4 478 м).
Улі Штек захопився альпінізмом у віці дванадцяти років і вже у вісімнадцять, володіючи феноменальними фізичними та, перш за все, психологічними якостями, проходив найбільш складні альпіністські маршрути в Альпах.
Загинув Улі Штек у неділю, 30 квітня 2017 під час акліматизаційного підйому на Західному хребті Евересту. Перебуваючи в одиночному рейді між таборами «Camp I» і «Camp II» біля підніжжя Евересту, він зірвався в прірву глибиною в 1000 м. Його тіло найшли на схилах гори Нупцзе.
У середу, 26 квітня 2017, Штек писав на своїй сторінці в Facebook, що за день піднявся на 7000 м від базового табору і повернувся назад. Він вважав, що "активна акліматизація - кращий спосіб звикання до великої висоти".
Улі Штек хотів зробити те, що не вдавалось ще нікому: за 48 годин здійснити траверз Еверест - Лхоцзе (8516 м), причому без використання кисневих балонів.
Схема: базовий табір, 5365 м, - С1, 6400 м - кулуар Хорбейна - вершина Евересту(8848м), - спуск до Південного сідла, 8000 м - підйом по кулуару варіантом Дениса Урубко - вершина Лхотзе, 8511 м - спуск в С2 по класиці - ледопад Кхумбу, 6400 м - базовий табір, 5365 м.
Напарником Улі мав бути Тенжі Шерпа.
У 2012 Штек підкорив Еверест без кисневого балона. У 2015 - за два місяці піднявся на всі 82 чотирьохтисячники в Альпах, переміщаючись при цьому між горами тільки пішки, на велосипеді або параплані!
На даний час найшвидше сходження на Еверест з Південного базового табору (5364 м) здійснив Шерп Пемба Дорж за 8 годин 10 хвилин у 21.05.2004р!